ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Кафедра радіоелектронних пристроїв та систем (тоді вона мала назву кафедри електродинаміки) була організована на початку 1966 р. До ії складу увійшли лабораторії антено-фідерних пристроїв, розповсюдження радіохвиль і передавальних пристроїв. Першим завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Ільницький Людвиг Якович. У 1971 році кафедрі було передано дисципліну "Електродинаміка і пристрої надвисоких частот" з відповідною лабораторією. В 1973 році була заснована нова дисципліна "Електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів", яка в подальшому ввійшла до переліку обов'язкових. Для її практичного вивчення створена одна з перших у ВНЗах лабораторія електромагнітної сумісності радіоелектронних пристроїв. У 1983 році була модернізована лабораторія розповсюдження радіохвиль: був здійснений перехід на більш короткі хвилі, що значно зменшило габарити стендів. У 1988 році дисципліна "Радіопередавальні пристрої" перетворена в дисципліну "Пристрої формування і передачі сигналів" з додатковими допрацюваннями лабораторного практикуму.

З 2000 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Сібрук Леонід Вікторович. Під його керівництвом кафедра стала випусковою. З 2007 року кафедра радіоелектронних пристроїв та систем готує бакалаврів, спеціалістів та магістрів за спеціальністю 6.091003 "Електронна побутова апаратура", а з 2011 - ще й за спеціальністю 6.05080201 Електронні прилади та пристрої. Вчені кафедри ведуть інтенсивну наукову роботу в галузі прикладної електродинаміки. На кафедрі на протязі багатьох років сформувався колектив з високою професійною підготовкою, здатний вирішувати складні педагогічні питання і проводити наукові дослідження на світовому рівні. На прикінці 2012 року наказом ректора кафедру електродинаміки перейменовано на кафедру радіоелектронних пристроїв та систем.